Види трекінгових шкарпеток. Як правильно обрати трекінгові шкарпетки.

Трекінгові шкарпетки.

Важливю частиною користування трекінгового взуття є шкарпетки. Вони відрізняються від звичайних повсякденних широким спектром застосування, сировиною, технологічністю, потовідвідними, терморегуляційними властивостями. Ними багато користуються спортсмени, туристи, військові, до того ж все більше людей відзначаючи ефективність, починають використовувати їх в повсякденному житті.

Історія появи трекінгових шкарпеток.

Звернувшись до історії і подивившись на те, з чого почалися сучасні шкарпетки, ми побачимо банальні онучі. Саме вони по праву вважаються першими аналогами шкарпеток, які беруть свій початок більше тисячі років тому. За свою довгу історію вони побачили немало змін: розвиток людства, переділ територій, індустріалізацію, численні війни. Намотавши онучі на ногу під чоботи в них подорожували мандрівники, воювали цілі армії від крайньої Півночі до Середньої Азії, від Тихого до Атлантичного океану. 

За таку довгу історію, онучі не змінили свого зовнішнього вигляду – прямокутний шмат бавовняної тканини, байки або фланелі, рідше шерстяної. В такого способу численні переваги: вища зносостійкість, універсальність у використанні, підходять для будь-якого розміру взуття, швидко сохнуть, коли намокне можна вивернути навиворі, виготовляється з будь-якого підручного шматка тканини. Тим не менш, недоліки переважають: розміри, час намотування, просто – моральна застарілість.

Шкарпетки часів Другої світової війни, зліва направо: Британської, Німецької і армії США.

Перші прототипи трекінгових (військових) шкарпеток з’явилися на початку двадцятого сторіччя в Німеччині, США, Британії, Франції. Очевидно, що подібні вироби виготовлялися раніше, та саме в цей період їхнє виготовлення почалося в масових масштабах, офіційна поява на забезпеченні у мільйонних армій світу. Це були щільні в’язані шкарпетки, висотою 3⁄4. За основу тут бралася «технологічність» онучів – не дивлячись на свою ретроградність та застарілість, вони володіли кількома важливими особливостями: широка площа поглинання поту, можливість швидко висушити і їхнє серійне масове виробництво. Ці ж самі особливості лягли в основу перших військових (трекінгових) шкарпеток.

Шкарпетки того часу, виготовляли з тих самих матеріалів, що й більшу частину військової форми, відповідно до локально поширених матеріалів. В США основним матеріалом була бавовна, в Німеччині – шерсть, в силу місцевих традицій та географічних особливостей (в Західній Європі бавовна не росте). 
Технологічний прорив в цій сфері відбувся в 50-60-ті роки минулого століття, тоді вищеперераховані країни почали освоювати й додавати в пряжу нові для того часу матеріали – нейлон та поліестер, це показувало небачені до того часу результати: зменшення ваги, підвищення зносостійкості в кілька разів, високі потовідвідні властивості, в порівнянні з натуральними матеріалами. Такі експерименти привели до того, що більшість армій світу, а разом з ними і любителі активного відпочинку перейшли на трекінгові шкарпетки з змішаним складом сировини. 

Переважна більшість республік СРСР в той самий час продовжували використовувати онучі.Після розпаду совка більш проєвропейські держави (в першу чергу країни Балтики) перейшли на шкарпетки. Збройні ж сили України, продовжували користуватися онучами за радянськими нормами забезпечення аж до 2004 року, допоки тодішній міністр оборони не впровадив нові норми. У цих нормах не були враховані тези фахівців і побажання віськовослужбовці, тому забезпечувалися нажаль шкарпетками, що підходять виключно для носіння з літніми туфлями, але ні в якому разі не з важким польовим військовим взуттям. Тож наші вояки вирішували ці питання самотужки купуючи польові шкарпетки власним коштом, або традиційно продовжували використовувати онучі в польових умовах.

Така ситуація продовжувалась і з початком Російської агресії на Сході України та в АР Крим. Лише напочатку 2015 року почалося впровадженя нових норм забезпечення. Були розроблені, прийняті на забезпечення, почалася масова закупівля та видача в ЗСУ нових військово-польових (трекінгових) шкарпеток, як літнього, так і зимово-демісезонного зразка, за прикладом більш розвинених країн їх виробляли за стандартами НАТО, вони ділилися на літні, які виготовляли з поліаміду (нейлон) та еластану, і зимовими, в яких переважала шерсть, чи акрил (штучна шерсть) нейлон та еластан. Поява нових трекінгових шкарпеток була добре сприйнята в українських збройних формуваннях. 

На фото штатні шкарпетки Збройних сил України. Зимові (зверху), літні (знизу).

На що звертаємо увагу коли обираємо шкарпетки.

В середньому людина робить 1200-1300 кроків, проходячи один кілометр. Залежно від рельєфу, покриття цей показник збільшується, а навантаження на ноги стає ще більшим. В забезпеченні комфорту під час переходів пересічною місцевістю важливу роль відіграють багато речей: рівень складності, підготовка, погодні умови, взуття та інші фактори.

Отож, нижче розберемо детальніше тему трекінгових шкарпеток, їхні різновиди та надамо рекомендації щодо вибору.

Специфіку роботи (подорожей) військових, спортсменів та туристів більш-менш схожа. Це постійні навантаження різної складності, контрастні температурні режими тощо. Тому наведена нижче інформація і рекомендації будуть цікаві військовим, професійним мандрівникам, альпіністам, туристам, мисливцям, а також легко знайдуть місце і в цивільному застосуванні.

При виборі хороших трекінгових шкарпеток треба враховувати такі важливі особливості:

• Висота – шкарпетка має бути вищою за черевик, при постійному русі вона попереджатиме натирання гомілки взуттям.
• Сезонність використання – температура, погодні умови.
• Сировина – для різних видів подорожей та погодних умов використовується різний сировинний склад трекінгових шкарпеток.
• Відповідність за розміром, посадкою – шкарпетки мають бути суто вашого розміру.

Висота.

Шкарпетки бувають різними по висоті – починаючи від низьких, які закривають тільки стопу, до високих, які майже торкаються ваших колін. Тут важлива висота ваших черевиків – шкарпетка має бути відповідною, чи вищою, для захисту гомілки від тертя об сам черевик. Залежно від висоти можна вирізнити кілька видів шкарпеток:

• Низькі: повністю закривають щиколотку, добре підходять для низьких чи середніх черевиків та кросівок.
• Середні: класична висота трекінгових шкарпеток зазвичай вище щиколотки, дістають до середини гомілки. Використовуються з середнім та високими черевиками, але можна використовувати з більш низькими моделями, це додасть захисту й терморегуляції за будь-якої погоди.
• Високі: досягають коліна, щільні, м’які, теплі шкарпетки, використовуються за складних погодних умов, чи подорожей вищої складності. Добре захищають ногу від натирання важкими черевиками, краще захищають від переохолодження та добре відводять зайву вологу. Здійснюють компресійну підтримку гомілкових м’язів для компенсації навантажень при довгих переходах.

Cезонність використання

Всі трекінгові шкарпетки діляться на два основних види:

• Літні – виготовляються з бавовни, здебільшого з ворсом. В пряжу додають нейлон та поліестер. Товстіші за нормальні повсякденні шкарпетки (найтовстіший туфельний тонший за найтонший трекінговий). Головною задачею якої є поглинання вологи, що виділяється ногою. Бавовна з ворсом – дуже гідрофобний матеріал, вбирає велику кількість поту, через застосування синтетичних матеріалів ця волога швидко розподіляється поверхнею. А висока температура й тиск, що утворюється при ході прискорює випаровування, таким чином утворюється правильной тепло- і вологообіг всередині черевика.
• Зимові – виготовляються з шерсті, або акрилу (штучна шерсть) з додаванням нейлону й еластану. Шерсть має гірші гідрофобні характеристики, але на відміну від бавовни вона має хороші терморегулюючі показники – добре зберігає тепло. Принцип виведення вологи той самий, що в літніх, але тепла лишається більше. Нейлон і еластан сюди також додаються для підвищення зносостійкості й через їхні високі потовивідні властивості.
• Можуть зустрічатись демісезонні зразки польових шкарпеток. Та зазвичай це лише варіації на тему зимової або літньої шкарпетки. Можна навіть за жаркої погоди використовувати зимову шкарпетку, відповідно, в залежності від використанні трекінгових черевиків з наявним утеплювачем або без нього іноді можна застосовувати навіть взимку літні трекінгові шкарпетки, бо все ж таки їхнє головне завдання – збереження ноги в сухому стані, у цьому випадку за утримання тепла всередині черевика відповідатиме утеплювач взуття. Але до таких дій вдаються більш досвідчені спеціалісти.

Слід зазначити, що коли волозі немає куди діватись – в теплому вологому середовищі швидко розвиваються інфекції, грибки, банально – швидше натирається нога, що може призвести до травм.

Матеріали.

Трекінгові шкарпетки не виготовляються з якогось одного матеріалу – зазвичай їх декілька. Така суміш створює надійний баланс температури, тепла, надійності та вентиляції відповідно для різних умов.

• Шерсть і бавовна – основні матеріали для виготовлення трекінгових шкарпеток. Різниця полягає в тому, що шерсть менш гідрофобна (менше вбирає вологи), але добре зберігає температуру, через що більше годиться для холодних умов. Зараз багато брендів використовує у виробництві шерсть мериносових вівць. Не дивлячись на високу вартість таких продуктів в порівнянні з аналогами, такий матеріал переважає в терморегуляція, зносостійкості та гіпоалергенності. Бавовна ж – навпаки здатна вбирати велику кількість вологи, але погано тримає температуру, такі характеристики ідеально підходять для спекотних умов.
• Синтетичні матеріали: акрил, поліамід (нейлон), поліестер – найпопулярніші синтетичні матеріали для виготовлення трекінгових шкарпеток. Їхні головні особливості: акрил – утворює міцне швидкосохнуче волокно, має хороші терморегуляційні показники, фактично це штучна шесть. Поліамід (нейлон) – використовується в різних галузях, дякуючи своїй високій міцності, шкарпетки, в матеріал яких додають нейлон є більш зносостійкими, швидко сохнуть. Поліестер – використовують як основний і допоміжний матеріал в виробництві будь-якого одягу, набув популярності за свою здатність добре виводити вологу, швидко сохне, невибагливий в догляді, є поширеним та більш дешевим аналогом поліаміду (нейлону). Відома сьогодні технологія Coolmax, що використовується в багатьох видах одягу, завдяки своїм властивостям швидко сохнути і захищати від перегріву, також використовує спеціальні волокна поліестеру.

Відповідність за розміром, посадці та деякі рекомендації по використанню.

Важливо щоб шкарпетки добре підходили вам за розміром – завеликі утворюватимуть складки, це викликатимуть дискомфорт, натирання, мозолі, надто малі будуть тиснути. Це заважатиме нормальному кровообігу, до того ж додатково може натирати черевик, якщо нога недостатньо закрита. Важливо знати свій розмір, якщо у вас з цим складнощі – скористайтеся нашими порадами по визначенню розміру шкарпеток_____________.

Міряючи виріб – шукайте  комфортну пару з відповідною посадкою під вашу ногу – зверніть увагу на ключові місця (п’ятка, подушечка стопи, щиколотка тощо).

Часто військовослужбовці, мандрівники не знімають шкарпеток по декілька днів. Тому при виборі шкарпеток, як і при виборі взуття не «ведіться» на зовнішній вигляд. Коли ваша робота або подорож пов’язана з високими фізичними навантаженнями, спартанськими умовами ночівлі, ускладненим пересуванням. Комфорт в трекінгових шкарпетках забезпечується: 

• Відповідним до сезону хімічним складом сировини, 
• Наявність ворсованої пряжі більщо щільності в зоні більшого потовиділення. 
• Наявність додаткових каналів потовиділення в зонах меншого. 
• Посилення додатковою щільністю місць великих навантаждень та стирання (п’ятка, носок, підошва).

Все більшої популярності в наш час набирає використання шкарпеток-вкладишів. Здебільшого вони виробляються середньої висоти, найпопулярнішими матеріалами є синтетичний фліс або шерсть. Вони є еластичними, щільно облягають ногу, таким чином не перешкоджають виведенню вологи, але значно підвищують, терморегуляційні показники. Через особливість своєї будови не завдає дискомфорту при користуванні. Прості в обслуговування – можна швидко просушити або замінити іншими. З їх допомогою можна швидко перетворити демісезонні черевики на зимові, або ще більши утеплити зимові. Але слід зазначити, щоці шкарпетки-вкладиші мають використов в кобінації зі звичайними трекінговими шкарпетками, ні в якому разі не одягати босу ногу.

Будова шкарпетки розрахована на середню ногу, а у багатьох людей гомілка ширша середньої, через що в останніх може відчуватися дискомфорт в ногах, окрім цього, може порушуватись кровообіг в цій частині нігчерез тісний верх шкарпетки. В таких випадках багато військових та туристів, верх такої шкарпетки загортають на берець черевика. Це також допомагає підвищити вологовідведення і вентиляцію. В холодну пору року користуючись високими щільними трекінговими шкарпетками – одягайте їх під термобілизну (підштанники, кальсони), так вони краще триматимуться на нозі і не зповзатимуть при довготривалому користуванні.

Прання. Найкраще застосовувати ручне прання та природну сушку через те, що за автоматичної, шкарпетки можуть втратити свої властивості: суттєво зменшитися в розмірі, втрати ворс. Також вцілому рекомендуємо регулярно (наскільки дозволяють можливості) прати будь-які шкарпетки.